ОПИТУВАННЯ ДИТИНИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДІЙ: ПРАКТИКА, ПРОБЛЕМИ, ПЕРЕШКОДИ

Анотація

Стаття ознайомлює аудиторію, яка зацікавлена в якісному опитуванні дитини та залучена до процесу його проведення (психологів, слідчих, прокурорів, суддів тощо), з першими кроками опитувача на шляху побудови довірливих стосунків з неповнолітніми. Також у статті висвітлюються проблеми нестачі підготовлених опитувачів дітей, що можуть залучатися до слідчих дій. Стаття має низку ілюстрацій, що допоможуть читачам безпосередньо відчути, як зазвичай будується тканина довіри між опитувачем і дитиною навіть у найскладніших випадках відповідної взаємодії. Наведені приклади помилок опитувачів під час проведення слідчих дій. Авторка обґрунтовує думку про те, що підготовка опитувачів – це процес тренування майбутніх фахівців з опитування під пильним наглядом викладача, тривалий процес отримання практичних навичок, тому що знати, як правильно опитувати, не означає мати правильні навички. Наслідком погано проведеного опитування є неможливість використання відеозапису такого допиту як доказу. Повторні опитування – це ретравматизація дитини та втрата першого інформаційного шару для подальшого проведення психологічної експертизи відеозапису. Робота опитувача – це перший розріз скальпеля хірурга, де друга спроба вже ніколи не буде такою, як треба. Реєстр психологів створений і працює, але якість підготовки опитувачів, що в ньому зазначені, є дуже низькою. Проєкти, що фінансуються закордонними донорами, на кшталт проєкту «Барнахус», створюють багато спеціалізованих приміщень для опитування дітей, але зараз в Україні гостро не вистачає якісно підготовлених спеціалістів, котрі дійсно можуть проводити опитування професійно. Формально в Україні дуже розвинене правове поле щодо захисту прав дітей, але польові роботи в цьому напрямі (результати психологічних експертиз відеозаписів, що фіксують неякісну роботу опитувачів) указують на те, що Реєстр не поліпшив систему захисту дітей, а, навпаки, узаконив роботу непідготовлених психологів, які не лише часто руйнують допит як доказ, але й травмують дітей, котрих опитують, своїми некоректними зауваженнями, коментарями, дотиками тощо. Психологічна діяльність в Україні не ліцензується, як це ухвалено у європейських країнах, тому психологи, що опинилися зараз у Реєстрі, є дуже різними за своєю професійною потужністю, але під час відбору до Реєстру професійність взагалі не розглядається. На думку автора, проєкт щодо залучення психологів до кримінальних проваджень за участю малолітніх, неповнолітніх осіб через регіональні / міжрегіональні центри з надання безоплатної правничої допомоги та проведення конкурсу з відбору психологів, які можуть залучатися до кримінальних проваджень за участю малолітніх, неповнолітніх осіб через регіональні / міжрегіональні центри з надання безоплатної правничої допомоги, потребує суттєвого доопрацювання в частині критеріїв відбору психологів і розробки системи якісної підготовки до опитування та критеріїв допуску до слідчих дій тих психологів, що пройшли навчання.