ДОВІРА ТА ОБМАН У ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ: РИЗИКИ ВІКТИМІЗАЦІЇ ТА ПРОФІЛАКТИЧНІ СТРАТЕГІЇ

Автор(и)

  • Світлана Іллівна Афанасенко Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України https://orcid.org/0009-0008-3017-1683

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-9656/2026-19-2

Ключові слова:

довіра, обман, цифрове середовище, віктимізація, профілактика, кібербезпека, медіаграмотність, соціальна інженерія

Анотація

У сучасному цифровому середовищі феномени довіри та обману набувають особливого значення, оскільки саме вони визначають рівень безпеки користувачів та їхню сприйнятливість до різноманітних форм маніпуляцій. Довіра виступає необхідною умовою функціонування соціальних мереж, електронної комерції, онлайн-освіти та державних електронних сервісів. Водночас вона стає вразливим місцем, яке активно використовують шахраї та маніпулятори для досягнення власних цілей. Обман у цифровому просторі проявляється у вигляді фішингу, соціальної інженерії, поширення дезінформації, маніпуляцій у соціальних мережах, а також у формі психологічного тиску, спрямованого на формування хибних переконань та прийняття невигідних рішень. У статті розглянуто психологічні механізми довіри, що пояснюють схильність користувачів вірити навіть незнайомим джерелам інформації. Використання віктимологічного підходу дозволило виявити групи ризику та визначити чинники, які сприяють віктимізації у цифровому середовищі. Особливу увагу приділено аналізу правових аспектів протидії обману, зокрема міжнародним стандартам та національному законодавству у сфері кібербезпеки. Запропоновано комплекс профілактичних стратегій, що включають правові інструменти, освітні програми з медіаграмотності, розвиток критичного мислення, а також технічні засоби захисту, такі як багатофакторна автентифікація та системи раннього виявлення шахрайських схем. Підкреслено необхідність міждисциплінарного підходу, який поєднує правові, психологічні та технологічні аспекти для ефективного захисту користувачів. У висновках наголошується, що довіра є одночасно ресурсом і ризиком у цифровому середовищі, а обман – інструментом, який може призвести до серйозних наслідків для особи та суспільства. Розробка профілактичних стратегій має стати пріоритетом як для державних інституцій, так і для освітніх закладів та окремих користувачів.

Посилання

Baier, A. (1986). Trust and antitrust. Ethics, 96(2), 231–260. https://doi.org/10.1086/292745

Rotter, J. (1980). Interpersonal trust, trustworthiness, and gullibility. American Psychologist, 35(1), 1–7. https://doi.org/10.1037/0003-066X.35.1.1

Schmitt, M., & Flechais, I. (2024). Digital deception: Generative artificial intelligence in social engineering and phishing. Artificial Intelligence Review, 57, Article 324.https://doi.org/10.1007/s10462-024-10973-2

Luhmann, N. (1979). Trust and power. Chichester: Wiley. 146 с.

Hardin, R. (2002). Trust and trustworthiness. New York: Russell Sage Foundation.

Gefen, D., Karahanna, E., & Straub, D. (2003). Trust and TAM in online shopping: An integrated model. MIS Quarterly, 27(1), 51–90. https://doi.org/10.2307/30036519

Balakrishnan, V., Ahhmed, U., & Basheer, F. (2025). Personal, environmental and behavioral predictors associated with online fraud victimization among adults. PLOS One, 20(3), Article e0317232. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0317232

OECD. (2023). Protecting consumers in the digital age. Paris: OECD Publishing.

National Institute of Standards and Technology (NIST). (2022). Digital identity guidelines (NIST SP 800-63-4 Draft). Gaithersburg: NIST. 76 с.

European Commission. (2022). Digital Services Act (Regulation (EU) 2022/2065). Brussels: EU Publications. 112 с.

European Union. (2016). General Data Protection Regulation (GDPR) (Regulation (EU) 2016/679). Brussels: EU Publications.

UK Home Office. (2020). Cyber crime strategy. London: Home Office. 72 с.

U.S. Department of Justice. (2021). Combating cyber fraud. Washington, D.C.: DOJ. 64 с.

Lee, S., & Kim, H. (2023). AI-based fraud detection in South Korea. Journal of Cybersecurity, 9(2), 134–150.

INTERPOL. (2023). Global cybercrime strategy. Lyon: INTERPOL Publications. 59 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-19