СИСТЕМА ТА ФОРМИ ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ДОВЕДЕННЯ ДО САМОГУБСТВА

Анотація

У статті здійснено комплексний науковий аналіз системи та форм використання спеціальних знань під час розслідування доведення до самогубства як одного з найбільш складних для доказування кримінальних правопорушень проти життя та здоров’я особи. Обґрунтовано, що специфіка механізму вчинення цього злочину пов’язана з тривалим психологічним впливом на потерпілу особу, що може проявлятися у формі систематичного приниження, психологічного переслідування, шантажу, погроз або інших форм морального тиску. Такі обставини зумовлюють необхідність комплексного дослідження не лише матеріальних слідів події, але й психічного стану потерпілої особи, характеру її взаємовідносин із оточенням, особливостей комунікації та соціального середовища. У цьому контексті використання спеціальних знань виступає одним із ключових інструментів забезпечення повного, всебічного та об’єктивного розслідування. У статті розкрито сутність спеціальних знань у кримінальному провадженні та визначено їх значення для встановлення обставин доведення до самогубства. Проаналізовано систему використання спеціальних знань, що охоплює діяльність судових експертів, спеціалістів та інших фахівців, які залучаються до проведення експертних досліджень, участі у слідчих діях та надання консультативної допомоги органам досудового розслідування. Окрему увагу приділено ролі судово-медичних, судово-психологічних, судово-психіатричних, лінгвістичних та комп’ютерно-технічних досліджень у встановленні причинно-наслідкового зв’язку між протиправною поведінкою винної особи та формуванням суїцидальної поведінки потерпілого. Обґрунтовано, що ефективне використання спеціальних знань передбачає їх системне поєднання у межах комплексних експертних досліджень та тісну взаємодію між слідчими, оперативними підрозділами та експертними установами. Зроблено висновок, що використання спеціальних знань у розслідуванні доведення до самогубства має комплексний характер і включає як процесуальні, так і непроцесуальні форми їх застосування. Підкреслено, що інтеграція результатів спеціальних досліджень у процес доказування сприяє більш повному встановленню обставин кримінального правопорушення, виявленню механізму психологічного впливу на потерпілу особу та формуванню належної доказової бази для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. Визначено, що подальший розвиток криміналістичної науки потребує удосконалення методичних підходів до використання спеціальних знань у розслідуванні таких злочинів, зокрема з урахуванням сучасних форм цифрової комунікації та розвитку інформаційних технологій.