СУДОВА ПСИХОЛОГО-МИСТЕЦТВОЗНАВЧА ЕКСПЕРТИЗА: ПРОВІДНІ КАТЕГОРІЇ У ВИЗНАЧЕННІ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО Є ДИТЯЧОЮ ПОРНОГРАФІЄЮ

Анотація

У статті розглядаються проблемні питання щодо визначення провідних категорій інформації, що є дитячою порнографією: відверто сексуальний образ та поведінка як із погляду суто лінгвістичного, так і через призму психології сприйняття з метою можливості застосування критерію відвертості та сексуальності в експертній практиці з установлення інформації, яка належить до дитячої порнографії. Проведено лінгвістичний аналіз понять «відверто сексуальний образ», «відверто сексуальна поведінка», «непристойний образ», «типове сексуальне задоволення» та «відверто сексуальні дії». Зазначено, що «непристойний образ» та «відверто сексуальний» не є синонімічними. «Непристойний образ» має негативну конотацію, тобто це такий, який завжди йде всупереч нормам моралі та прийнятим нормам поведінки у суспільстві. Загалом «відверто сексуальний» – це такий образ, який є відкритим, неприхованим, але при цьому не порушує норми моралі та поведінки у суспільстві й не має негативної конотації. Зазначено, що нині в ОНДІСЕ розробляється методика з проведення комплексної психолого-мистецтвознавчої експертизи дитячої порнографії. Предметом дослідження експерта-психолога під час проведення таких комплексних експертиз є сприйняття образів людей та їхньої поведінки за ознаками належності до дитячого віку та в контексті різного ступеню їхньої сексуальності, що міститься у відеозаписах, світлинах, малюнках тощо. Сприйняття розглядається як продукт процесу інтеріоризації образів об’єктивного світу. Зроблено висновок, що наданий детальний аналіз словосполучень, які містяться у ст. 156-1 Кримінального кодексу України та є складниками терміна «дитяча порнографія», значно розширює можливості доказування випадків неприпустимого використання дітей і знижує поріг толерантності суспільства, слідства та суду до появи дітей у неприпустимих образах і контекстах.