КОНЦЕПЦІЯ «ЦИФРОВОЇ ДЕРЖАВИ» В СУЧАСНІЙ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА: ВІД ЕЛЕКТРОННОГО ВРЯДУВАННЯ ДО ЦИФРОВОГО СУВЕРЕНІТЕТУ

Анотація

У статті досліджується еволюція поняття «цифрова держава» як нової тео- ретико-правової категорії, що активно формується під впливом цифрової трансформації суспільства, глобалізації, а також актуальних викликів безпеки й суверенітету в цифровому середовищі. Цифровізація державного управління розглядається як системний і багатовимір- ний процес, який не лише змінює способи взаємодії держави з громадянами, але й створює нові вимоги до правового регулювання, структурної організації державної влади та забезпе- чення цифрових прав людини.Особлива увага приділяється співвідношенню понять «електронне врядування» та «цифрова держава», а також їх теоретичному осмисленню в контексті сучасної теорії дер- жави і права. Автор аналізує основні напрями трансформації державних функцій у цифрову епоху, підкреслюючи, що цифрова держава не обмежується впровадженням інформаційних технологій, а потребує глибокого оновлення публічних політик, правової доктрини та інсти- туційного дизайну держави.Окремо розглянуто концепт цифрового суверенітету як нової форми державного само- визначення в умовах інформаційно-технологічної глобалізації. Автор зазначає, що в умовах повномасштабної агресії проти України питання цифрового суверенітету, кібербезпеки, захи- сту інформаційної інфраструктури та незалежності цифрового простору набули першочерго- вого значення. У цьому контексті цифрова держава постає не лише як інструмент модерніза- ції публічного управління, а і як чинник зміцнення національної безпеки. У статті також аналізується вплив євроінтеграційного курсу України на розвиток циф- рової державності. Показано, що адаптація цифрового законодавства до європейських стан- дартів у сфері захисту персональних даних, цифрової ідентифікації, інтероперабельності дер- жавних реєстрів і доступу до цифрових послуг є ключовим чинником зміцнення правової основи цифрової трансформації в Україні.Узагальнено, що концепція цифрової держави має потенціал не лише технологічної модернізації, а й оновлення базових теоретичних засад держави і права, зокрема в аспектах державного суверенітету, публічної влади, демократичної участі та прав людини. За резуль- татами дослідження автором сформульовано висновки щодо необхідності системного нор- мативно-правового забезпечення цифрових процесів, розбудови національної цифрової інф- раструктури, посилення інституцій цифрової довіри та розвитку цифрової правосвідомості.