СУБ’ЄКТИ МІЖНАРОДНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Анотація

У статті здійснено комплексний науково-правовий аналіз суб’єктів міжнародної правової допомоги у кримінальному провадженні. Досліджено систему органів та посадових осіб, які беруть участь у реалізації механізму міжнародного співробітництва у сфері кримінального судочинства, а також визначено їхні повноваження та функції в межах виконання запитів про правову допомогу. Обґрунтовано, що ефективне функціонування інституту міжнародної правової допомоги значною мірою залежить від чіткого визначення компетентних суб’єктів, їхнього процесуального статусу та порядку взаємодії під час виконання процесуальних доручень іноземних держав. У статті розкрито особливості діяльності центральних органів України, уповноважених здійснювати міжнародне співробітництво у кримінальному провадженні, зокрема Генерального прокурора України та Міністерства юстиції України, які забезпечують прийняття, розгляд та виконання запитів про міжнародну правову допомогу. Проаналізовано також роль органів досудового розслідування, прокурорів, судів та інших учасників кримінального провадження у процесі реалізації міжнародних доручень. Наголошується, що міжнародна правова допомога у кримінальному провадженні є однією з основних форм міжнародного співробітництва держав у сфері боротьби зі злочинністю. Вона полягає у виконанні компетентними органами однієї держави процесуальних дій на прохання іншої держави з метою отримання доказів, встановлення обставин кримінального правопорушення або забезпечення виконання судових рішень. У статті зазначено, що поряд із державними інституціями значну роль у розвитку міжнародного співробітництва у кримінальному провадженні відіграють міжнародні та міжурядові організації, зокрема ООН, СНД та інші. Деякі з таких організацій створені спеціально для підвищення ефективності протидії злочинності міжнародного характеру, зокрема Інтерпол, Європол та OLAF. Зроблено висновок, що міжнародна правова допомога в кримінальному провадженні є важливим інструментом забезпечення ефективного розслідування кримінальних правопорушень, які мають міжнародний характер. Її реалізація ґрунтується на чітко визначеній системі суб’єктів та встановленому процесуальному порядку, що передбачає взаємодію компетентних органів різних держав.