ДО ПИТАННЯ НАУКОВОЇ АТРИБУЦІЇЇ РОЗПИСНИХ ПАННО КАХЕЛЬНО-МАЙОЛІКОВОГО ЗАВОДУ БРОНІСЛАВА ЛІСОВСЬКОГО В КОНТЕКСТІ «РОЗРОБКИ МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ СУДОВОЇ МИСТЕЦТВОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ АНТИКВАРНИХ ТЕРАКОТОВИХ, КАХЕЛЬНИХ, ФАЯНСОВИХ, МАЙОЛІКОВИХ ПЕЧЕЙ ТА КАМІНІВ ЩО

Анотація

Статтю присвячено мистецтвознавчому аналізу та критиці державного висновку країни-агресора, наданого для підтвердження автентичності кахельного розписного панно (медальону), який було виготовлено на кахельно-майоліковому заводі Б.Я. Лісовського у м. Вітебськ. Продукція даного підприємства, зразки якої нині, згідно чинного українського законодавства є такими, які за своїми якостями та характеристиками відносно віку, рідкісності, високого художнього рівня належать до таких, що відносяться до культурних цінностей. У низці інших виробників продукція згаданого підприємства вивчаються в рамках НДР, що виконується співробітниками Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз «Розробка методики проведення мистецтвознавчої експертизи антикварних теракотових, кахельних, фаянсових, майолікових печей та камінів щодо приналежності їх до культурних цінностей, які мають історичне, художнє, етнографічне та наукове значення». На прикладі розглянутих розписних кахельних панно, у цілому матеріали статті не тільки ознайомлюють із деякими прикладами високо художніх творів майстрів-керамістів кінця XIX початку XX ст., які трапляються на теренах сучасних країн Балтії, Польщі, Білорусі, Росії, Грузії, Азербайджану, а також й України, є прикладом того, як легко можна експертові заплутатися і надати хибний висновок відносно точної атрибуції того чи іншого твору. Ретельне вивчення наданих на дослідження творів є запорукою надання однозначного висновку, який за сучасними вимогами повинен носити риси всеохоплюючого наукового дослідження, яке може дати неочікувані результати, які можуть бути корисними для розвитку сучасної мистецтвознавчої думки.