ДО ПИТАННЯ ПРИЗНАЧЕННЯ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-9656/2024-14-2

Ключові слова:

злочини у сфері земельних відносин, розслідування злочинів у сфері земельних відносин, судова експертиза

Анотація

У статті розглянуто особливості організації призначення судових експертиз під час розслідування злочинів у сфері земельних відносин. Визначено, що ці особливості обумовлюються насамперед специфікою предмета злочинного посягання, до якого відносяться земельні ділянки, ґрунтовий покрив (поверхневий шар) земель, розпорядчі документи органів державної влади і місцевого самоврядування, правовстановлюючі документи на землю, документація із землеустрою, документація з оцінки земель, а також неправомірна вигода. Обґрунтовано, що одними з найважливіших видів експертних досліджень, що проводяться під час розслідування злочинів у сфері земельних правовідносин, є земельно-технічна та оціночно-земельна експертизи, проте можуть застосовуватися і інші види судових експертиз, наприклад, експертиза з питань землеустрою та екологічна експертиза. Що стосується розслідування злочинів у сфері земельних правовідносин, предметом яких є неправомірна вигода, то зазначено, що найчастіше у кримінальних провадження цієї категорії призначаються такі види експертиз: матеріалів, речовин та виробів (експертиза спеціальних хімічних речовин); відео- та звукозапису; ідентифікаційна дактилоскопічна та експертиза біологічних виділень людини, які дозволяють ототожнити особу, яка торкалася об’єктів неправомірної вигоди або предметів їх пакування чи мала їх при собі. Встановлено, що питання щодо визначення розміру заподіяної шкоди від вчиненого протиправного діяння за допомогою експертного дослідження може постати в низці випадків, зокрема: обчислення розміру шкоди по ряду причин органами Держекоінспекції або Держгеокадастру взагалі не проводилось; проведені органами Держекоінспекції або Держгеокадастру розрахунки викликають у слідства обґрунтовані сумніви у їх достовірності; законність проведених органами Держекоінспекції або Держгеокадастру перевірок та/або достовірність здійснених розрахунків оскаржено у встановленому порядку сторонами кримінального провадження або іншими особами, у тому числі в порядку адміністративного судочинства.

Посилання

Алябов Ю. В. Особливості організації призначення експертиз у процесі розслідування злочинів проти довкілля. Юридичний науковий електронний журнал. 2015. № 6. С. 197–200.

Бавбєкова Е. А. Деякі аспекти визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок. Визначальні тенденції генезису державності і права : зб. наук. праць Міжнар. наук.-практ. конф. «Треті Прибузькі юридичні читання» (м. Миколаїв, 23–24 листопада 2007 р.). 2007. С. 236–265.

Бавбєкова Е. А. Щодо визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок. Наукові записки Міжнародного гуманітарного університету. 2007. Вип. 7. С. 117–119.

Бордюгов Л. Г. Судово-екологічна експертиза: теоретичні аспекти. Вісник академії адвокатури України. 2008. Вип. 12. С. 124–126.

Бордюгов Л. Г. Судово-екологічна експертиза як важлива ланка у боротьбі з екологічними правопорушеннями. Форум права. 2008. № 3. С. 59–64.

Каплін Р. Б., Радченко С. В. Експертні дослідження з визначення факту невідповідності меж землекористування технічній документації. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2010. Вип. 10. С. 505–509.

Кравчук І. Використання можливостей судових експертиз у межах розслідування кримінальних правопорушень проти довкілля. Підприємництво, господарство і право. 2018. № 12. С. 322–326.

Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання : постанова Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-п

Мороз І. В. Можливості судових експертиз, що призначаються під час розслідування злочинів у сфері земельних правовідносин. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». 2016. Вип. 1. Т. 4. С. 81–83.

Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5). URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98/page

Пілюков Ю., Шрамко О. Судова експертиза як форма використання спеціальних знань при розслідуванні корупційних злочинів. Актуальні проблеми правознавства. 2018. Вип. 4 (16). С. 139–143.

Поліщук В. А. Роль комп’ютерно-технічної експертизи в розкритті та розслідуванні кримінальних правопорушень. Актуальні задачі сучасних технологій : збірник тез доповідей VI Міжнародної науково-технічної конференції молодих учених та студентів (м. Тернопіль, 16–17 листопада 2017 р.). Тернопіль : ТНТУ, 2017. Т. 2. С. 151–152.

Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність : Закон України від 23.12.1998 № 353-XIV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14

Савчак В. В. Земельно-технічна експертиза як інструмент вирішення земельних спорів. Особливості. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/7260/1/Савчак_Земельно_технічна_експерт_як_інструмент.pdf

Туровська Л. Як визначити розмір збитків (втрат) власникам землі та користувачам. Землевпорядний вісник. 2010. № 3. С. 40–43.

Чернявський С. С. Особливості розслідування одержання прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою. Вісник кримінального судочинства. 2015. № 1. С. 223–229.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-28