ОСОБЛИВОСТІ АЛГОРИТМУ ПРОВЕДЕННЯ ОГЛЯДУ УПОВНОВАЖЕНИМИ ПРАЦІВНИКАМИ КРИМІНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В МЕЖАХ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ЗА ФАКТОМ ВЧИНЕННЯ УМИСНИХ ВБИВСТВ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню теоретичних та прикладних аспектів алгоритмізації діяльності уповноважених працівників кримінальної поліції під час проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальних провадженнях за фактом учинення умисних вбивств. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю модернізації методичного інструментарію розслідування тяжких злочинів проти особи в умовах цифровізації суспільства та динамічної трансформації злочинності. Обґрунтовано, що впровадження криміналістичних алгоритмів дозволяє мінімізувати суб’єктивні помилки, оптимізувати часові витрати та забезпечити тактичну перевагу над представниками криміналітету в умовах інформаційного дефіциту. У роботі розглянуто сутність криміналістичної алгоритмізації як складного інформаційно-пошукового процесу, спрямованого на вирішення стратегічних завдань розслідування. Визначено, що алгоритмічний підхід забезпечує системність та плановість діяльності не лише слідчого, а й оперативних працівників, які здійснюють оперативно-розшукове забезпечення кримінального провадження. Особливу увагу приділено гносеологічним основам та правовій регламентації залучення підрозділів кримінальної поліції до проведення невідкладних заходів. Центральне місце у статті займає аналіз огляду місця події як найбільш інформативної слідчої (розшукової) дії при розслідуванні вбивств. На основі системного підходу сформульовано та деталізовано комплекс із п’ятнадцяти тактичних завдань огляду, серед яких: встановлення механізму та часу настання смерті, виявлення матеріальних і цифрових слідів, ідентифікація особи потерпілого та злочинця, а також розпізнавання ознак інсценування (негативних обставин). Доведено, що правильне розуміння категорій «місце події» та «місце злочину» безпосередньо впливає на повноту збирання доказової інформації. У статті запропоновано авторський алгоритм дій працівників кримінальної поліції, що реалізується на підставі доручень слідчого або в межах ініціативної діяльності. Окреслено перелік пріоритетних заходів, зокрема: проведення оперативних опитувань, перевірка шляхів відходу злочинця, робота з технічними засобами фіксації (відеоспостереженням), аналіз оперативно-розшукових обліків та відпрацювання версій щодо мотивів вбивства. Зроблено висновок, що використання науково обґрунтованих алгоритмів проведення слідчих (розшукових) дій суттєво підвищує ефективність взаємодії слідчого та оперативних підрозділів. Це сприяє не лише швидкому розкриттю умисних вбивств «по гарячих слідах», а й формуванню надійної доказової бази, що відповідає критеріям допустимості у судовому розгляді.